Страшний сон батьків - це підлітковий вік їх дітей. Існує просто бездна міфів і порад як пережити цей період і не зійти з глузду, а ще важливіше не тратити зв'язок з дитиною. Підлітковий вік - це справжній виклик для дитини, бо з надійного батьківського крила підліток повинен вчитися самостійності і зрозуміти "хто він" і що йому подобається. Втім дуже сильний стрес від змін їхніх дітей отримують і батьки, які звикли, що ще вчора слухняна і ніжна дитина - стала повною протилежністю: ти їй слово, а вона тобі десять.

Варто розібратися, що відбувається з дитиною під час підліткового віку: розрізняють

  • ранній (9-13 років),
  • середній (13-16 років) та
  • пізній (16-20 років) пубертатний період.

У вашої дитини змінюється тіло, з'являються перші комплекси. Іноді буває, що руки і ноги починають рости скоріше ніж тулуб або дитина починає дуже стрімко рости й обганяє однолітків за ростом, а потім починає сутулитися щоб не виділятися. У період пубертату активно розвивається серцевий м'яз та судинна система і це може призводити до певних збоїв, зокрема часто стрибає тиск і це теж неабияке випробування.

Важливим пунктом є "Статеве дозрівання". Тема, яку батьки воліють уникати, але не варто цього робити. У тілі вашої дитини відбуваються зміни, і найкраще буде якщо саме ви поясните дитині що відбувається. В організмі молодої людини починають з'являтися вторинні статеві ознаки: перший пушок над губою в хлопців, виникає потреба користуватися антипреспірантами, у дівчат починаються місячні і також вже потрібно носити бюстгальтери. Усе починає базуватися навколо нового значення - сексуальність. І хоч як важко підібрати потрібні слова, батькам важливо поговорити про це з дитиною, спробувати пояснити що всі зміни це нормально і природньо. А все нове що відбувається з тілом вашої дитини: це процес дорослішання.
Але є ще одне але... В більшості випадків, для батьків стає сильним стресом що вони вже - не авотритет для власної дитини. До 10 років, ви були ледь не божеством, а зараз вас ігнорують. В підлітковому віці для дитини важливо знайти своє місце в соціумі. Підліток спробує бути дорослим самостійно, потрібно розуміти що тут важливо його підтримати, адже частина його душі прагне до свободи і дорослого життя, але залишається інша частинка, яка потребує вашої опіки.

"Підлітковий вік: найтонший з переходів" 

                                                                               Віктор Гюго

Перехідний вік властивий кожній людині, і його бурхливий перебіг помітно не кожному з батьків.
Багато що залежить від нервової системи дитини, а також від поведінкової і виховної стратегії мами і тата. Гіперопіка або гіпоопіка створюють взаємини, при яких підлітку важко довіряти дорослому.

 

Існують два шляхи протікання кризи підліткового віку:

1. Криза НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Основні проявлення:

  •  Норовистість
  •  Негативізм
  •  Упрямість
  •  Свавілля
  •  Знецінення дорослих
  •  Протистояння авторитетам
  •  Протест; бунт
  •  Ревносне ставлення до власності.

2. Криза ЗАЛЕЖНОСТІ

  • Надмірна послушність
  • Бажання відповідати очікуванням соціуму, дорослих
  • Повернення до дитячих інтересів і форм поведінки
  • Несамостійність
  • Конформність
  • Інфатильність до суджень та вчинків.

В кризі незалежності діти багато протестують, це іхніх захисний рефлекс. І іноді батьки не знаючи, що робити з протестами підлітків, перестають бути дорослими і діють на рівні своїх дітей. Це не правильно, тому що так зване "перетягування канату" призведе до погіршення стосунків між вами і вашою дитиною.

Отже, підліткам потрібні батьки, їх підтримка та безпека, але також потрібен новий формат стосунків, де відбувається поступове відокремлення, через більшу довіру до дитини і беззаперечну готовність бути поруч, хай що станеться.

Іноді підлітковий вік і для дитини, і для його батьків проходить занадто складно. Це стає справжнім викликом для цілої сім'ї. В таких випадках, не потрібно боятися звернутись за допомогою. Якщо ви відчуваєте складності у відносинах із підлітком, то можете звернутися за допомогою до професійного психолога. Я з радістю допоможу вам пройти цей непростий період, і зберегти такий важливий зв'язок між вами і вашою дитиною.

З повагою, ваш психолог
Тетяна Ломага